Система якості освіти

Оцінювання в Новій українській школі здобувачів освіти  5–9 класів здійснюється за «Рекомендаціями щодо оцінювання результатів навчання здобувачів  освіти відповідно до  Державного стандарту базової середньої освіти”, затвердженими наказом  Міністерства освіти і науки України №1093 від 02 серпня 2024 року.

Результати навчання – це знання, уміння, навички, ставлення, цінності, набуті в процесі навчання, виховання та розвитку, які можна ідентифікувати, спланувати, виміряти й оцінити та які особа здатна продемонструвати після завершення освітньої програми на кожному рівні (циклі) загальної середньої освіти.

Основні функції оцінювання:

• формувальна (забезпечує відстеження динаміки навчального поступу);
• констатувальна (забезпечує встановлення рівня досягнення результатів навчання);
• діагностувальна (надає інформацію про стан досягнення результатів навчання, наявність навчальних втрат, причини виникнення утруднень);
• коригувальна (надає змогу вчителю відповідним чином адаптувати освітній процес);
• орієнтувальна (надає змогу відстежити динаміку формування результатів навчання та спрогнозувати їх розвиток);
• мотиваційно-стимулювальна (активізує внутрішні й зовнішні мотиви до навчання);
• розвивальна (мотивує до рефлексії та самовдосконалення);
• прогностична (ставить цілі навчання на майбутнє);
• виховна (сприяє вихованню в учнів свідомої дисципліни, наполегливості в роботі, працьовитості, почуття відповідальності, обов’язку).

Основні види оцінювання:

• Формувальне оцінювання спрямоване на відстеження динаміки навчального поступу учнів, визначення їхніх навчальних (освітніх) потреб і скерування освітнього процесу на підвищення ефективності навчання з урахуванням встановлених результатів навчання.
• Підсумкове оцінювання ( семестрове і річне) показує результат навчання та розвитку.
• Державна підсумкова атестація передбачає оцінювання відповідності результатів навчання учнів, які завершили здобуття базової середньої освіти, вимогам Державного стандарту.

Зміни у підходах до оцінювання в НУШ зумовлені описаними у Державному стандарті результатами навчання на кожному виокремленому етапі. Оскільки всі результати навчання у Державному стандарті об’єднані в групи, то й вимірювати / оцінювати їх пропонують за групами загальних результатів.

У додатках до рекомендацій окреслені загальні критерії оцінювання, які визначають загальні підходи до встановлення результатів навчання учнів, та 

Критерії оцінювання за освітніми галузями:

1. Громадянська та історична освітня галузь

2. Іншомовна освітня галузь

3. Інформатична освітня галузь

4. Математична освітня галузь

5. Мовно-літературна освітня галузь

6. Мистецька освітня галузь

7. Освітня галузь “Фізична культура

8. Природнича освітня галузь

9. Соціальна та здоров’язбережувальна освітня галузь

10. Технологічна освітня галузь

• Критерії оцінювання реалізуються за чотирма рівнями (початковий, середній, достатній, високий) та дають змогу здійснювати оцінювання результатів навчання у 12-бальній шкалі оцінювання. Кожний наступний рівень охоплює вимоги до попереднього, а також додає нові.
• Cпираючись на посібник «Як оцінювати в Новій українській школі: путівник з кожної освітньої галузі», педпрацівники отримали критерії оцінювання з детальним описом рівнів (рубрики) для кожного виду робіт різних освітніх галузей та адаптують їх до індивідуальних потреб, можливостей та рівня підготовки учнів свого класу, створюючи власні унікальні інструменти оцінювання.

Загалом маємо такий підхід до оцінювання:

• вчитель/-ка  впродовж семестру  проводить щонайменше  двічі поточне оцінювання результатів кожної групи освітньої галузі;

• вчитель/-ка  проводить мінімально одну підсумкову роботу за кожною групою результатів протягом/наприкінці семестру або одну комплексну підсумкову роботу за всіма групами результатів наприкінці семестру ( в стандарті визначена різна кількість груп результатів для різних освітніх галузей);

• семестрову оцінку за певною групою результатів виставляють на підставі двох (або більше) поточних оцінок за групами результатів та оцінки за підсумкову роботу (оцінок за підсумкові роботи);

• поточні оцінки, які вчитель або вчителька виставляють за різні види діяльності учнів та учениць упродовж семестру, але не співвідносять їх з певними групами результатів, не враховують при виведенні семестрової оцінки. Ці оцінки використовують для відстеження індивідуального освітнього поступу та надання зворотного зв’язку учням та ученицям;

• загальну семестрову оцінку за навчальний предмет або інтегрований курс виводять як середнє арифметичне семестрових оцінок за групами результатів;

• семестрова оцінка може підлягати коригуванню. Семестрове оцінювання можна коригувати за окремими групами результатів;

• річну оцінку виставляють на підставі семестрових оцінок за I та II семестри (або скоригованих семестрових оцінок). Річна оцінка може бути середнім арифметичним оцінок за I та II семестри.

Свідоцтво досягнень складається з двох частин.

1.«Характеристика навчальної діяльності», яка сформована відповідно до переліку наскрізних умінь, визначених Державним стандартом.

Результатом спостереження за розвитком наскрізних умінь є виставлення відповідної позначки в стовпці “Має значні успіхи / Демонструє помітний прогрес / Потребує уваги і допомоги” після завершення кожного навчального року або в разі зміни учнями закладу освіти.

2.«Характеристика результатів навчання» заповнюється відповідно до переліку навчальних предметів / інтегрованих курсів, визначених затвердженою освітньою програмою закладу.

Оцінювання навчальних досягнень здобувачів освіти 9-11 класів

        Критерії оцінювання навчальних досягнень учнів 9 – 11 класів складені за Критеріями оцінювання (наказ МОН України від 13.04.2011 № 329 «Про затвердження Критеріїв оцінювання навчальних досягнень учнів (вихованців) у системі загальної середньої освіти») та Орієнтовними вимогами оцінювання навчальних досягнень учнів із базових дисциплін у системі загальної середньої освіти ( наказ МОН України від 21.08.2013 № 1222 «Про затвердження орієнтовних вимог оцінювання навчальних досягнень учнів із базових дисциплін у системі загальної середньої освіти») відповідно до вимог навчальних програм  для 9 класів, навчальних програм для 10-11 класів. 

 Оцінювання здійснюється у процесі повсякденного вивчення результатів навчальної роботи учнів, а також за результатами перевірки навчальних досягнень ліцеїстів: 

• усної форми (індивідуальне, групове, фронтальне опитування), 
• письмової форми (самостійна робота, контрольна робота, тематична контрольна робота, тестування, практичні та лабораторні роботи та ін.).

Видами оцінювання навчальних досягнень учнів є поточне, тематичне,  семестрове, річне оцінювання та державна підсумкова атестація.

Поточне оцінювання здійснюється у процесі поурочного вивчення теми. Його основними завдання є:встановлення й оцінювання рівнів розуміння і  первинного засвоєння окремих елементів змісту теми, встановлення зв’язків між ними та засвоєним змістом попередніх тем, закріплення знань, умінь і навичок.

Тематичному оцінюванню навчальних досягнень підлягають основні результати вивчення теми (розділу). Тематична оцінка виставляється  на підставі результатів опанування учнями матеріалу теми впродовж її вивчення з урахуванням поточних оцінок, різних видів навчальних робіт (практичних, лабораторних, контрольних робіт) та  навчальної активності школярів.

Оцінка за семестр виставляється за результатами тематичного оцінювання, а за рік – на основі  семестрових оцінок.

Учень (учениця) має право на підвищення семестрової та річної оцінок.

Критерії оцінювання навчальних предметів

 Астрономія

Біологія

Географія

Громадянська освіта

Зарубіжна література

Захист України

Іноземна мова 9-11

Інформатика

Історія

Математика

Мистецтво

Основи здоров’я

Правознавство

Трудове навчання і технології

Українська мова та література

Фізика

Фізична культура

Хімія